Початковий код

Початковий код (англ. source code; також перекладається українською як вихідний код, програмний код, джерельний код, первинний код, текст програми, у професійному середовищі також сирцевий код, у контексті код або сирці) — будь-який набір інструкцій у формі, що її може прочитати і модифікувати людина. Початковий код дозволяє програмісту вивчати і змінювати роботу програми в найбільш зручний для людини спосіб.

Початковий код програми — це набір файлів або інших джерел, потрібних для перетворення з форми, доступної для читання людині, на деякі види комп'ютерного виконуваного коду. Можливі два напрямки виконання початкового коду: транслюється у машинний код або байт-код за допомогою *компілятора, призначеного для певної комп'ютерної архітектури, або виконується порядково безпосередньо за текстом за допомогою інтерпретатора.

Початковий код на Python зберігають у файлах у форматі простого текста (plain text) у кодуванні UTF-8 (рекомендується). Назва файлу як правило закінчується на ".py" (у світі Windows це називають розширенням або типом файлу).

Кожну інструкцію програми записують в окремому рядку редактора. Є можливість в одному рядку записати декілька інструкій, у такому випадку інструкії розділяють символом крапка з комою, але такий спосіб вкрай не рекомендується.

Оформлення початкового коду

Актуальні рекомедації щодо оформлення початкового коду на Python можна знайти у наступному документі:
PEP 8