Іменування функцій
Стиль іменування функцій в Python такий самий, якк і стиль іменування змінних: snake_case. Але при виборі самих слів є важлива відмінність.
Функція — це дія. Виклик функції — це як вказівка виконати якусь команду: «сходи», «візьми», «виведи», «поклади» і так далі.
Змінна — це сутність. Змінна пов'язана з якимись даними: «довжина сторони трикутника», «кількість котиків на підвіконні», «ставка ПДВ», «текст статті», «зображення» тощо.
Візміть собі за правило: функція — це дієслово, змінна — це іменник.
Приклади функцій:
- print()
- say_hello()
- get_string()
- read_file()
Приклади змінних:
- number_of_cats
- tax_rate
- article_text
- unregistered_user
- user_name
- user_password
Звісно що як і усих правил можуть бути вийнятки. Наприклад, функцію, яка повертає довжину символьного рядка, згідно правила варто було б назвати
get_string_length()
або хоча б
get_length()
Але ця функція використовується відносно часто, і тому її назву скоротили до наступної:
len()
Для більшості математичних функцій збережено їх "математичні" імена, наприклад abs() — функція, яка повертає абсолютне значення числа.
Є вид функцій, які називають предикатами.
Предикат — стверджувальне питання, на яке можна відповісти "так" або "ні".
Функція-предикат має повертати значення типу bool.
Для підвищення читабельності коду предикати прийнято іменувати особливим способом.
В Python, як правило, предикати починаються з префікса is або has:
is_adult()— чи є повнолітнім?has_children()— чи має дітей?is_empty()— чи пустий?is_file_exists()— чи файл існує?has_errors()— чи містить помилки?
При виборі імен функцій і змінних користуємось не тільки усим вищенаведеним, а й контекстом і здоровим глуздом.