Функції у програмуванні

Функція у програмуванні являє собою відокремлену ділянку програмного кода, яку можна виконати, звернувшись до неї по імені.

Функції можна порівняти з невеличкими програмками, які самі по собі, тобто автономно, не виконуються, а вбудовуються у програму. Деколи їх так і називають — підпрограми. Функції при необхідності можуть отримувати дані з програми, яка їх викликає. Туди ж, у керуючу програму, функції можуть повертати значення.

Навіщо потрібні такі блоки інструкцій? У першу чергу, щоб скоротити обсяг вихідного коду: раціонально винести часто повторювані вирази в окремий блок і, потім, у міру потреби, звертатися до нього.

Існує багато вбудованих у мову програмування функцій. З деякими такими у Python ми вже знайомі: print(), input(), int(), float(), str(), type(). Код, який вони виконують, для нас невидимий, його десь "сховано всередині Python". А для нас надається тільки інтерфейс — ім'я функції.

Однак, програміст завжди може створити свої власні функції. Деколи їх називають користувацькими. У даному випадку під "користувачем" розуміють програміста, а не того, кто користується програмою.