Перейти до змісту

Модулі як об'єкти

Імпортувати модуль можна за допомогою оператора import. Після ключового слова import вказують назву імпортованого модуля або розділені комою імена імпортованих модулів:

import os
import json, requests

Але зауважимо, що хорошою практикою в Python є імпортування модулів по одному у кожному рядку.

Пам'ятаєте, що в Python усе є об'єкт? При імпортуванні модуля Python створює відповідний об'єкт а також ім'я, яке пов'язує з цим модулем. Ім'я об'єкта модуля буде співпадати з назвою самого модуля, але це можна змінити. Достатньо при імпортуванні модуля вказати інше ім'я після ключового слова as:

>>> import mathplotlib as mp
>>>

Модуль завантажується лише один раз. Усі наступні спроби імпортування просто повертають посилання на вже імпортований модуль.

При імпорті модуля виконується увесь його вміст, рядок за рядком! Тобто, наприклад, якщо у модулі присутні виклики функції print(), то при імпорті цього модуля вони спрацюють.

Кожен модуль задає новий простір імен, атрибути якого відповідають іменам, визначеним у файлі:

Можна імпортувати тільки певні імена з модуля, після чого вони стануть доступними як глобальні імена поточного модуля. Зробити це можна за допомогою оператора from...import. Після ключового слова from вказують ім'я модуля, з якого ведеться імпорт, потім після ключового слова import через кому перераховують імена того, що ми хочемо імпортувати. Також після кожного імені можна вказати ключове слово as і альтернативне ім'я:

>>> from math import pi
>>> pi
3.141592653589793
>>>

Синтаксис оператора довзволяє перерахувати декілька імен через кому і, можливо, переіменувати деякі з них:

from usefull import long_function_name as lfn, func

Оператор from...import можна концептуально представити наступним способом:

import usefull
lfn = usefull.long_function_name
func = usefull.func
del usefull

Якщо після from...import вказати зірочку, то з модуля буде імпортовано усі сутності, імена яких не починається з символа підкреслення: 

>>> from json import *
>>> loads(dumps('123'))
'123'
>>>

Але зауважте, що усе імпортоване стане глобальним для поточного модуля. тому такий спосіб імпорта не завжди є хорошою практикою.

При створенні модуля ми можемо обмежити імпорт з зірочкою
присвоївши спеціальній змінній модуля __all__ список з ідентифікаторами модуля. Наприклад, якщо у модулі usefull ми визначимо:

__all__ = []

то при імпорті усього вмісту цього модуля:

from usefull import *

не буде імпортовано нічого.

Слід зауважити, щоо import і from — це виконувані вирази, і виконуються вони у процесі виконання скрипта, а не на етапі компіляції. Це дозволяє гнучко підходити до процесі імпортування: використовувати умовні вирази і подібне.

Доступ до певної сутності модуля відбувається вказуючи її ім'я в якості атрибута модуля:

>>> import math
>>> math.attr = 7
>>> math.attr
7
>>> del math.attr
>>>

В модулі завжди присутні спеціальні атрибути, розглянемо деякі з них.

__file__ — містить шлях до файла модуля:

>>> json.__file__
'C:\\Python36\\lib\\json\\__init__.py'
>>>

__name__ — містить ім'я модуля:

>>> json.__name__
'json'
>>>

__cached__ — містить шлях до файла зкомпільованого байт-кода:

>>> json.__cached__
'C:\\Python36\\lib\\json\\__pycache__\\__init__.cpython-36.pyc'
>>>

Оформлення коду

Згідно PEP8 імпорт модулів оформляється наступним чином:

  1. Усі імпорти — на початку файла.
  2. Спочатку вказуємо оператори import, імена модулів відсортовано у лексиграфічному порядку.
  3. Потім вказуємо оператори from...import, імена відсортовано у лексиграфічному порядку.
  4. Два порожніх рядки текста вкінці.
  5. Уникаємо імпорту "з зірочкою".
Back to top